Ѕ≥ограф≥¤ ћасутуцу ќ¤ми ≥ ≥стор≥¤ розвитку ≥окушин- арате
ћасутацу ќ¤ма народивс¤ 27-го червн¤ 1923 року, в сел≥ ѕ≥вденноњ орењ. …ого справжнЇ ≥м'¤ ≈нг ≤ „ой. Ѕойовими мистецтвами ќ¤ма став займатис¤ досить п≥зно, з 9-ти рок≥в. ” 1938 роц≥, у в≥ц≥ 15 рок≥в, в≥н вињхав до япон≥њ, ≥ вступив до ав≥ац≥йного училища, щоб стати льотчиком, под≥бно до геро¤ його часу, перший льотчик-винищувач з орењ. ¬ижити в тих нелегких умовах в тому в≥ц≥ ви¤вилос¤ важче, н≥ж в≥н думав, тим б≥льше, що корейц≥ навчаютьс¤ в льотних училищах япон≥њ були на правах чужих.
Ќезважаючи на важкий пер≥од у своЇму житт≥ в≥н продовжував займатис¤ бойовими мистецтвами, займаючись дзюдо ≥ боксом. ќдного разу в≥н пом≥тив студент≥в, що навчаютьс¤ ќк≥нава арате (ќк≥нава карате). ÷е зац≥кавило його, ≥ в≥н поњхав в доджо (додзьо) √ичин ‘унакоши (√итин ‘унакоши) в ”н≥верситет≥ “акушоку (“акусеку), де в≥н вивчив те, що сьогодн≥ в≥домо ¤к Ўотокан (—ьотокан) арате.
…ого прогрес у тренуванн¤х був таким, що до с≥мнадц¤ти рок≥в в≥н став другим дан, а до моменту вступу на службу в японську ≤мперську јрм≥ю, у 20 р≥чному в≥ц≥, в≥н отримав четвертий дан. ” цей час в≥н також серйозно зац≥кавивс¤ дзюдо, ≥ його прогрес у цьому вид≥ бойового мистецтва був не менш дивним. ƒо моменту завершенн¤ тренувань з дзюдо в≥н, менше н≥ж за чотири роки з початку тренувань, дос¤г четвертого дана в дзюдо.
—тановленн¤ майстром
ѕ≥сл¤ поразки япон≥њ у ƒруг≥й —в≥тов≥й в≥йн≥, ћас ќ¤ма впав у в≥дчай ≥ депрес≥ю ≥ майже закинув тренуванн¤. Ќа щаст¤ дл¤ нас, Co Ќeй „у вже ув≥йшов в його житт¤. ” той час майстер —о, кореЇць, земл¤к ќ¤ми, що живе в япон≥њ, був одним з кращих майстр≥в √одзю –ю (√одзю-рю). ¬≥н був в≥домий, свою ф≥зичну ≥ духовну силу. —аме в≥н заохочував ћас ќ¤му, присв¤тити житт¤ Ўл¤ху ¬оњна. ¬≥н запропонував, щоб ќ¤ма усам≥тнивс¤ в≥д сусп≥льства ≥ прот¤гом 3 рок≥в займавс¤ тренуванн¤м духу ≥ т≥ла.
” 23 р≥чному в≥ц≥ ћас ќ¤ма зустр≥в ≈йдж≥ …ош≥каву (≈йдз≥ …ош≥кава), автора роману "ћусаш≥" (ћусас≥) основаного на житт≥ та д≥¤льност≥ найб≥льш в≥домого —амура¤ япон≥њ. ≤ роман, ≥ автор допомогли ћасутацу ќ¤м≥ глибше зрозум≥ти кодекс —амура¤ - Ѕушидо ≥ його сенс. ” той р≥к ќ¤ма вирушив на гору ћ≥нобу (Minobu) в ѕрефектур≥ „≥ба (Chiba), де ћусаш≥ заснував св≥й стиль бою на мечах Ќ≥то-рю (Ќ≥то-рю). ќ¤ма думав, що це буде в≥дпов≥дним м≥сцем, щоб почати сувор≥ тренуванн¤. —еред речей, вз¤тих на себе руки, була коп≥¤ книги …ош≥кави. —тудент на ≥м'¤ яширо (ясиру) п≥шов з ним.
—амотн≥сть дуже важко переносилос¤, ≥ п≥сл¤ 6 м≥с¤ц≥в тренувань яширо таЇмно вт≥к вноч≥. ÷е важко позначилос¤ на ќ¤м≥, ≥ бажанн¤ повернутис¤ в сусп≥льство стало ще сильн≥ше. «≥ Ќењ „у великою к≥льк≥стю приклад≥в переконав ќ¤му продовжити тренуванн¤, ≥ ќ¤ма прийн¤в р≥шенн¤ стати найсильн≥шим каратистом япон≥њ. ѕроте, незабаром, людина, що постачав ќ¤му коштами на проживанн¤, ≥нформувала його, що не здатний б≥льше п≥дтримувати ќ¤му ≥ ось, п≥сл¤ чотирнадц¤ти м≥с¤ц≥в, ќ¤ма був змушений зак≥нчити своЇ усам≥тненн¤.
„ерез к≥лька м≥с¤ц≥в, у 1947 роц≥, ћас ќ¤ма виграв ѕерший, п≥сл¤ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни, ¬се¤понський турн≥р з карате. ќднак в≥н все ще в≥дчував у душ≥ порожнечу через те, що не зм≥г провести три роки в самот≥. ≤ тод≥ ќ¤ма вир≥шив повн≥стю присв¤тити своЇ житт¤ карате. ¬≥н почав знову, цього разу на гор≥ ≥eзум≥ (Kiyozumi), також у префектур≥ „≥ба (Chiba). ÷е м≥сце в≥н вибрав дл¤ свого духовного п≥днесенн¤. “епер його тренуванн¤ були фантастичними по навантаженн¤х - по 12 годин на день, кожен день без дн¤ перерви. —то¤чи п≥д холодними струмен¤ми водоспад≥в, кидаючи р≥чков≥ кам≥нн¤ руками, використовуючи дерева ¤к мак≥вару (мак≥варах) зд≥йснюючи сотн≥ в≥джимань в≥н загартовував своЇ т≥ло. ўодн¤ також включав вивченн¤ наукових праць класик≥в Ѕойових мистецтв, ƒзен ≥ ф≥лософ≥њ. ѕ≥сл¤ в≥с≥мнадц¤ти м≥с¤ц≥в в≥н завершив своЇ усам≥тненн¤ впевненим у соб≥ ≥ здатним повн≥стю себе контролювати.
” пер≥од недовгоњ, але пл≥дноњ аскези в горах ќ¤ма жив за суворо розробленим режиму, ¤кий нер≥дко ф≥гуруЇ в б≥ограф≥¤х майстра ≥ служить повчанн¤м легковажним учн¤м:
4-й ранку - п≥дйом. ћедитац≥¤ з закритими очима - 10 хв.
Ѕ≥г п≥дтюпцем по горах - 2 години.
7 годин≥ ранку - приготуванн¤ њж≥.
8 годин ранку - трапеза, що поЇднуЇ сн≥данок та об≥д.
9 годин ранку - початок тренувань. ƒес¤ть раз≥в виконати комплекс ≥з п'¤ти вправ:
п≥дн¤ти 20 раз≥в ш≥стдес¤ти к≥лограмову штангу;
в≥джатис¤ на пальц¤х 20 раз≥в;
в≥джатис¤ в ст≥йц≥ на руках 20 раз≥в;
п≥дт¤гнутис¤ на перекладин≥ 20 раз≥в;
завдати по 20 удар≥в кулаком справа ≥ зл≥ва в мак≥вару.
ѕ≥сл¤ виконанн¤ кожного комплексу зробити дихальн≥ вправи ≥ негайно приступати до наступного комплексу. ѕ≥сл¤ дес¤тиразового виконанн¤ зазначеного комплексу в≥дпочинок до 11 годин.
11 годин≥ ранку - виконанн¤ ката.
ѕри цьому щодн¤ виконувати по 100 раз≥в ¤ку-небудь одну ката. Hаприклад, в перший день ’ей'ан-1, в друг≥й ’ей'ан-2 ≥ т. д., поки не будуть виконан≥ вс≥ п'¤ть комплекс≥в ’ейан, а пот≥м виконувати њх у зворотному пор¤дку. “е ж саме зробити з ≥ншими ката.
2 годин≥ пополудн≥ - п≥дн¤тт¤ важких предмет≥в. ѕ≥дн¤ти ш≥стдес¤ти к≥лограмову штангу 20 раз≥в, пот≥м поступово нарощувати навантаженн¤.
«робити в≥джимань 1000:
200 раз≥в на двох пальц¤х,
200 раз≥в на чотирьох пальц¤х,
400 раз≥в на п'¤ти пальц¤х.
ѕеред кожним комплексом робити невелику перерву.
≤нод≥ дл¤ р≥зноман≥тност≥ робити 1000 в≥джимань на кулаках з перервою п≥сл¤ 500.
3 годин≥ пополудн≥ - розробка прийом≥в спарингу;
вправи з мак≥варами;
лаз≥нн¤ по канату;
вправи дл¤ черевного преса - 200 раз≥в;
розбиванн¤ кам≥нн¤.
5 годин п≥сл¤ полудн¤ - приготуванн¤ њж≥. ¬ечер¤.
6 годин п≥сл¤ полудн¤ - медитац≥¤ ≥ в≥дх≥д до сну.
Ќа додаток до цього красномовному документу зауважимо, що багато подвижник≥в ≥ ентуз≥асти кемпо дотримувалис¤ под≥бного розпор¤дку дн¤ не р≥к ≥ не два, а двадц¤ть, тридц¤ть рок≥в або все житт¤.
ѕоказов≥ боњ
ƒл¤ майстра, ¤кий вир≥шив кинути виклик найб≥льшим школам, що бажаЇ впровадити нову методику навчанн¤ карате, одн≥Їњ перемоги на чемп≥онат≥ було ¤вно недостатньо. Ћюдина, ц≥лком сучасного складу, ќ¤ма швидко зрозум≥в, що допомогти йому в такому см≥ливому починанн≥ зможе т≥льки гучна реклама. « властивою йому ц≥леспр¤мован≥стю в≥н зайн¤вс¤ п≥дготовкою гранд≥озноњ рекламноњ компан≥њ, в≥дточуючи чисто трюков≥ номери. ” 1949 р. в≥н оселивс¤ в халуп≥ б≥л¤ м≥ськоњ бойн≥ ≥ пров≥в там с≥м м≥с¤ц≥в, вивчаючи звички тварин. ¬≥н розробив новий спос≥б забою бик≥в голими руками, навчившись в≥друбувати тваринам роги п≥д кор≥нь ударом "рука-меч".
” 1950 роц≥, засновник (—осай) ћас ќ¤ма почав демонструвати свою силу, борючись з биками. ¬сього, в≥н боровс¤ з 52 биками, три з ¤ких були вбит≥, 49 ≥ бикам обрубав роги ударом руки "шуто" (Shuto). Ќе можна говорити про те, що йому це було легко зробити. ќ¤ма любив згадати про свою першу спробу, що зак≥нчивс¤ лише тим, що розлютив бика. ” 1957 роц≥ в ћексиц≥, у в≥ц≥ 34 рок≥в, в≥н був на меж≥ смерт≥, коли бик рогом пропоров ќ¤му. ќ¤ма зум≥в звалити бика ≥ в≥друбати йому р≥г. ¬≥н був прикутий до л≥жка прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в, в≥дновлюючись в≥д зазвичай смертельноњ рани. “овариство захисту тварин япон≥њ виступило з протестом проти боњв ќ¤ми з тваринами п≥сл¤ того ¤к ќ¤ма оголосив про нам≥р провести боњ з тигром ≥ ведмедем, хоча бики, убит≥ ќ¤мой були призначен≥ дл¤ бойн≥.
” 1952 роц≥, ќ¤ма в≥дправивс¤ в гастрольну поњздку по —получених Ўтатах, де справив фурор ≥ прив≥в у ц≥лковите сум'¤тт¤ публ≥ку, демонструючи надлюдськ≥ номери. —правд≥, ¤к повинн≥ були реагувати американськ≥ гл¤дач≥, коли зањжджий майстер колов, н≥би порцел¤нов≥, величезн≥ кам≥нн¤, зносив шийки пивних пл¤шках, ≥ пл¤шки при цьому не падали, бив себе молотком по к≥сточках пальц≥в, пробивав руками ≥ ногами товстелезн≥ дошки, покладену в п'¤тнадц¤ть-двадц¤ть шар≥в черепицю? ќ¤ма подорожував по —получених Ўтатах прот¤гом року, демонструючи свою майстерн≥сть карате вживу ≥ по нац≥ональному телебаченню.
ѕрот¤гом наступних рок≥в, ќ¤ма викликав на поЇдинок майстр≥в р≥зних вид≥в бойових мистецтв, у тому числ≥ ≥ боксер≥в, ≥ пров≥в 270 поЇдинк≥в з р≥зними б≥йц¤ми. Ѕ≥льш≥сть б≥йц≥в було подолано одним ударом! Ѕоротьба н≥коли не тривала б≥льше трьох раунд≥в, ≥ дуже р≥дко тривала б≥льше дек≥лькох секунд. …ого принцип боротьби був простий: в≥н зблизивс¤ з суперником ≥ завдавав удару, в результат≥ ¤кого суперник отримував перелом. якщо суперник блокував удар, то блок був з≥м'¤тий або розбитий. якщо суперник не блокував атаку, то ребра були зламан≥. ќ¤ма став в≥домим ¤к "–ука √оспода (Godhand), ¤к живий про¤в принципу ¤понських воњн≥в" ќдин удар - смерть. ÷е було справжньою метою техн≥ки карате. ’итромудра техн≥ка н≥г ≥ складн≥ прийоми були вторинн≥ (хоча застосовувалис¤ ним дуже ефективно).
≥окушинкай
” 1953 роц≥ ћас ќ¤ма в≥дкрив св≥й перший доджо (додзьо) в ћедз≥ро (Mejiro) у м≥ст≥ “ок≥о. ” 1956 роц≥, перший пост≥йний доджо був в≥дкритий у колишн≥й студ≥њ балету за територ≥Їю ”н≥верситету –≥кко (Rikkyo), в 500 метрах в≥д нин≥шнього японського центрального ƒоджо (’омбу ƒодзьо). ƒо 1957 року було 700 член≥в, незважаючи на велику к≥льк≥сть не витримали важких виснажливих тренувань. ѕрактики ≥нших стил≥в прињжджали в доджо ћас ќ¤ми, щоб навчитис¤ тут повноконтактн≥й боротьб≥. ќдин з перших ≥нструктор≥в, ендж≥ ато, говорив новоприбулим фах≥вц¤м ≥нших стил≥в, щоб дотримувалис¤ техн≥ки ≥нших стил≥в, ≥ вивчали будь-¤к≥ прийоми ≥ методи, ¤к≥ "були б хорош≥ в реальн≥й боротьб≥. ÷е ≥ було те карате, ¤кий розвивавс¤ ћас ќ¤мою. ¬≥н брав методи ≥ прийоми з ус≥х бойових мистецтв ≥ не обмежував себе одним карате. „лени доджо ќ¤ми серйозно п≥дходили до вивченн¤ бойових прийом≥в, вбачаючи в цьому перш за все мистецтво веденн¤ бою. Ќевелик≥ обмеженн¤ були введен≥ при проведенн≥ кум≥те - удари в голову наносилис¤ в≥дкритою долонею чи к≥сточками кулака, обгорненими рушником. «ахопленн¤, кидки, ≥ удари в пах були дозволен≥. –аунди кум≥те тривали до оголошенн¤ повного знищенн¤. “равми були звичайним ¤вищем, ≥ в≥дс≥в учн≥в був дуже високий (б≥льш н≥ж 90%). ”чн≥ не мали жодних поблажок незалежно в≥д њх оф≥ц≥йного статусу, кожен отримував те, що в≥н заслужив.
“епер нарешт≥ можна було подумати про в≥дкритт¤ власноњ школи.ќ¤ма приступив до створенн¤ новоњ школи карате - ≥окушинкай (“овариство јбсолютноњ ≥стини) в≥дкрито протиставивши њњ вс≥м ран≥ше ≥снуючим напр¤мк≥в та стил≥в кемпо. —в≥товий центр школи ћас ќ¤ми був оф≥ц≥йно в≥дкритий у червн≥ 1964 року, ≥ було прийн¤то назву ≥окушин, що маЇ значенн¤ - ќстаточна ≥стина. « тих п≥р, ≥окушин поширивс¤ б≥льше н≥ж у 120 крањнах св≥ту, ≥ на даний момент зареЇстрованих член≥в IKO дес¤тки м≥льйон≥в, тобто це одна з найб≥льших орган≥зац≥й Ѕойового мистецтва у св≥т≥. јле що це - тр≥умф нового вченн¤? H≥, швидше за оптимальна реал≥зац≥¤ вс≥Їњ спадщини кемпо, безсмертних запов≥т≥в старих майстр≥в. —ам ќ¤ма не приховував еклектичноњ спр¤мованост≥ своЇњ школи. ¬≥дмовившись в≥д догматичних установок традиц≥йних бойових мистецтв ≥ насамперед в≥д узкосектантского п≥дходу, в≥н зробив генеральну рев≥з≥ю вс≥х вид≥в Їдиноборств без зброњ ≥ з≥ зброЇю з метою в≥д≥брати необх≥дн≥ дл¤ своЇњ системи елементи. ¬с≥ вони в комплекс≥ покликан≥ були забезпечити вимоги школи: силу, ст≥йк≥сть, ефективн≥сть. ќ¤ма вв≥в багато нових, запозичень ≥ винайдених комб≥нац≥й в тактику в≥льного спарингу (дзю-кум≥те), тим самим, безперечно, поповнивши арсенал карате, хоча в його розробках ми ≥ не знайдемо стрункоњ системи, пов'¤заною з ф≥лософськими ≥ космогон≥чними модел¤ми, ¤кий могли похвалитис¤ стар≥ континентальн≥ школи.
√оловне у систем≥ ќ¤ма, що знаходить в≥дгук у серц¤х м≥льйон≥в, не суха теор≥¤, не медитац≥¤ ≥ не розучуванн¤ ц≥лком стандартних ката, а практична в≥ддача, максимальна ефективн≥сть. ƒл¤ своњх учн≥в ќ¤ма розробив ц≥лий каскад запаморочливих трюк≥в, що вт≥люють вищ≥ дос¤гненн¤ карате на ф≥зичному р≥вн≥:
- ѕробитт¤ п≥дв≥шеного на двох нитках листа тонкоњ рисового паперу ударами кулака ≥ пальц≥в руки;
- –озколюванн¤ п≥дв≥шен≥й на мотузц≥ дошки (або цегли) ударами кулака, л≥кт¤, ребром долон≥, ребром стопи ≥ передньою частиною стопи з положенн¤ сто¤чи на земл≥ або в стрибку;
- –озколюванн¤ дек≥лькох дюймових дощок у руках двох асистент≥в ус≥ма можливими ударами рук ≥ н≥г, у тому числ≥ ≥ в стрибку на висот≥ близько двох метр≥в;
- –озколюванн¤ плаваючоњ в бочц≥ з водою дюймовоњ дошки;
- –озколюванн¤ руками, ногами ≥ головою до двадц¤ти шар≥в черепиц≥;
- –озколюванн¤ ударом "рука-меч" або "зал≥зний молот" трьох покладених один на одного цеглин;
- –озколюванн¤ ударом "рука-меч" трьох покладених один над одним з пром≥жками крижаних плит товщиною в три дюйми кожна;
- ѕробитт¤ рукою ≥ головою крижаноњ брили;
- –озколюванн¤ масивних камен≥в ребром долон≥;
- ¬≥друбуванн¤ горлечка сто¤чоњ пл¤шки;
- ѕроникненн¤ ударом "рука-спис" у щ≥льно пов'¤заний пучок бамбукових прут≥в;
- ѕронзан≥е ударом "рука-спис" п≥дв≥шен≥й коров'¤чоњ туш≥.
¬с≥ описан≥ д≥њ в≥днос¤тьс¤, в≥дпов≥дно, до категор≥њ позитивних (ян) принцип≥в активного нападу. Hе менш важливе м≥сце в демонстрац≥йн≥й програм≥ ≥окушинкай займають ≥ номери, що розкривають дивовижну здатн≥сть орган≥зму до пасивного опору ≥ належать до категор≥њ негативних (≤нь). Hаприклад, палиц¤ товщиною у два дюйми ламаЇтьс¤ при удар≥ об голову, спину, груди, руки або ноги спок≥йно сто¤чоњ людини. јбо таке: людина л¤гаЇ спиною на дошку з цв¤хами, на груди йому кладуть гран≥тний валун вагою не менше 50 к≥лограм≥в ≥ розбивають валун ударом кувалди. ¬ражаюче. ¬т≥м, ще б≥льш неймов≥рн≥ трюки демонструють ≥нд≥йськ≥ йоги-фак≥ри або китайськ≥ майстри цигун.
—илов≥ номери в ≥окушинкай поЇднуютьс¤ з≥ вс≥л¤кими пробами на швидк≥сть, ч≥тк≥сть ≥ точн≥сть. “ут сл≥д згадати гас≥нн¤ св≥чки на в≥дстан≥ р≥зними ударами рук ≥ н≥г, разрубуванн¤ ребром долон≥ с≥рниковоњ коробки з тонкоњ фанери, висмикуванн¤ паперового листа з-п≥д пачки сигарет, скл¤нки або сто¤чоњ сигарети, струшуванн¤ попелу ≥з запаленою сигарети в зубах партнера ударом ноги ≥ тому под≥бн≥ фокуси, розрахован≥ на видовищний ефект. ќднак ќ¤ма приваблював прихильник≥в не т≥льки цирковими виставами. ¬≥н особисто тренував спортсмен≥в з багатьох крањн, подорожував по всьому св≥ту з лекц≥¤ми ≥ показовими виступами. …ого перу належить чимало книг, брошур, техн≥чних пос≥бник≥в ≥ розробок. Ќа його замовленн¤ зн¤то безл≥ч рекламних ф≥льм≥в - документальних ≥ художн≥х. јле що особливо важливо - його вихованц≥ перемагають на чемп≥онатах. ≤ не випадково його школа ≥окушинкай не входить у ¬се¤понський федерац≥њ карате, протиставивши њй свою ¬сесв≥тню федерац≥ю. ќ¤ма ≥шов своњм шл¤хом.
≥нець?
—умно, але в кв≥тн≥ 1994 року в 70 р≥чному в≥ц≥ засновник ≥окушин карате ћас ќ¤ма помер, в≥д раку леген≥в, хоча не був курцем. ¬≥н залишив в≥дпов≥дальним за орган≥зац≥ю, в той час 5-ого дана, Ўоке¤ ћацуњ. ÷¤ обставина привела до багатьох пол≥тичних ≥ економ≥чних розб≥жностей у всьому св≥т≥ ≥окушин, ¤к≥ через дес¤тил≥тт¤ все ще актуальн≥. ” результат≥ в≥дбувс¤ розкол ≥окушин, в чому под≥бний до розколу в Ўотокан. “епер, кожна група стверджуЇ, що вони "одн≥ ≥ т≥льки" справжн≥ спадкоЇмц≥ ≥окушин ћас ќ¤ми, духовно або нав≥ть матер≥ально. ќдин з кер≥вник≥в ≥окушин в јвстрал≥њ √арр≥ –оджерс нав≥ть припустив жартома, що можливо ћас ќ¤ма створив метушню навмисне, тому що в≥н не хот≥в, щоб ≥окушин вижив без нього!
ѕроте розумно припустити, що вс≥ групи ≥окушин, незалежно в≥д њх остаточноњ в≥дданост≥, будуть п≥дтримувати принципи ≥ стандарти, встановлен≥ ћас ќ¤мою. ћожливо, орган≥зац≥њ ≥окушин будуть життЇздатними, ≥ ¤к у вс≥х добрих школах, де¤к≥ з посл≥довник≥в, в к≥нцевому рахунку, залишають будинок ≥ в≥дкривають своњ власн≥ школи. ƒе¤к≥ з груп можуть, на словах, залишитис¤ в≥дданими принципам ≥окушин, так ¤к зробив у 1991 р. —т≥в јрнейл у ¬еликобритан≥њ.
